28 грудня 2003 - 28-та неділя по Зісланні Святого Духа

 

Апостол

Кол.1.12-18
Браття! Дякуйте Отцеві, який зробив нас гідними мати участь у долі святих у світлі. Він вирвав нас із влади тьми й переніс у царство свого улюбленого Сина, в якому ми маємо відкуплення, прощення гріхів.
Він - образ невидимого Бога, первородний усякого створіння, бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене. Він раніш усього, і все існує в ньому. 18. Він також голова тіла, тобто Церкви. Він - начало, первородний з мертвих, так, щоб у всьому він мав першенство.

Кол.3.4-11 (Неділі святих Праотців)
Браття! Коли ж Христос, ваше життя, з'явиться, тоді й ви з ним з'явитесь у славі.
Умертвлюйте, отже, ваші земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасті, лиху пожадливість, зажерливість - що е ідолопоклонство. За все це падає гнів Божий на неслухняних. Ви самі нещодавно поводилися так само, коли жили в тому. Тепер же відкиньте й ви все те геть від себе: гнів, лютість, злобу, наклеп, сороміцькі слова з ваших уст!
Не говоріть неправди одне одному, бо ви з себе скинули стару людину з її ділами й одягнулися в нову, що відновлюєтесь до досконалого спізнання, відповідно до образу свого Творця. Тим то немає грека, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, ні варвара, ні скита, ні невольника, ні вільного, а все й у всьому - Христос.

Євангеліє

Лк.14.16-24
Сказав Господь притчу оцю: "Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним: Ідіть усе готове. Тоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав: Поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе. Другий сказав: П'ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені. А інший мовив: Я одружився і тому не можу прийти. Повернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар та й каже до слуги свого: Іди щоскоріш на майдани й вулиці міста й приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих. Пане, - озвавсь слуга, - сталось, як ти велів, і місця є ще. Сказав пан до слуги: Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився. Кажу бо вам: Ніхто з отих запрошених не покуштує моєї вечері."

 

Недільна проповідь

"Багато покликаних та мало вибраних"

Споглядаючи на цей світ, бачимо чимало у ньому всякого добра. Куди не гляне око - всюди бачить витвір Божої руки. Кожне творіння має свою причину, все має мету свого буття. Ціла природа прославляє свого Творця - Бога.
А яка ж тоді мета людського життя? Для чого живе людина?
Вона є царем усієї природи. Метою людського життя є не лише служити Богові, але й осягнути життя вічне в Царстві Божому. Боже Царство - це провідна зірка у житті людини. Про нього говорить нам віра, навчає свята Церква. Царство Боже - серед обманливого світу. І як дитина на чужині, виглядає дня, коли має побачити своїх рідних, так наша душа тужить і прагне до того щасливого місця, до горішнього Єрусалиму, де панує вічна радість. Св. Апостол Павло говорить: "Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять" (І Кор. 2, 9).
Згідно зі словами сьогоднішньої Євангелії, усі ми є покликані "на вечерю" - до "небесної трапези". Але як приймаємо те велике запрошення від Господа. Ми часто, як ті запрошені з Євангелії, відмовляємо Богові, виправдовуючи себе земними справами і клопотами. Один пильнує і здобуває маєтки, інший - турбується про матеріальні зручності, ще інший насолоджується земними втіхами. І всі знаходять причину відмовитись, навіть не розуміючи велику гідність цього запрошення. Тому що засліплені земними справами і клопотами. Пригадуються зараз слова Ісуса Христа про те, що багато покликаних, але мало вибраних.
Що ж тоді нам робити, щоб осягнути життя вічне? Як жити, щоб скуштувати тієї "небесної вечері"?
Для цього Господь Бог дає нам дороговкази - свої заповіді. Для цього Христос установив на землі свою святу Церкву, де Він є Головою цього Містичного Тіла. Церква нас навчає, освячує, очищає і провадить до Царства Божого, бо сам Христос перебуває в ній.
У сьогоднішньому читанні Апостола святий Павло дає такі поради: "Умертвляйте, отже, ваші земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасті, лиху пожадливість, зажерливість - що є ідолопоклонство... Тепер же відкиньте і ви все те геть від себе: гнів, лють, злобу, наклеп, сороміцькі слова з ваших уст!" (Кол. 3, 5-8).
Наша Церква має багато святих мучеників праотців подвижників, які віддали своє життя в служінні Богові і за це отримали в нагороду вінець небесної слави. Власне вони є для нас прикладом витривалості у вірі, надії і любові. Вони відкинули всі земні втіхи і пішли за покликом господнім до "небесної гостини".
Отож і ми, дорогі брати і сестри, не марнуймо нашого життя в гонитві за тим, що є земне і тлінне. Але збираймо скарби на небі, де їх ні міль не точить та іржа не роз'їдає. Прямуймо за Божим покликом і будемо разом з усіма святими прославляти Господа в Небесному Царстві. Амінь!

о. Олег Кекош