22 грудня 2003 - Зачаття Святої Анни, коли зачала Пресвяту Богородицю

 

Апостол

Гал.4.22-31
Браття! Написано бо, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної. Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної - за обітницею. Це має інше значення: оті дві жінки - то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це - Агар; а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми. А вишній Єрусалим -вільний, він мати всім нам. Написано бо: "Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка."
Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці. Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер. Тільки ж що Письмо каже: "Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної." Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної.

Євангеліє

Лк. 8.16-21
Сказав Господь: ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло. Нічого бо нема захованого, що б не стало явним, ані нічого тайного, що б не стало знаним і на яв не вийшло. Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться; а хто не має, заберуть і те, що йому здається, нібито має."
Мати його й брати прийшли були до нього, та через народ не могли до нього доступитись. Його
повідомили: "Мати твоя і брати твої стоять надворі, хочуть побачитись з тобою." Він же у відповідь сказав їм: "Мати моя і брати мої - це ті, що
слухають слово Боже і його виконують."

Проповідь

Дорогі брати і сестри!
У сьогоднішній величний празник Св. Анни, коли зачала Пресвяту Богородицю, ми маємо нагоду вдуматись у Божий замисел. Роздумуючи над життям цієї побожної родини, взяли собі за зразок їхню витривалість, терпіння в очікуванні Божого милосердя, і сердечні молитви протягом п'ятдесяти років. Досить часто у житті наших родин складаються важкі життєві обставини, свого роду випробування, в часі яких ми, люди, впадаємо у розпуку і зневіру. Подібні моменти були в житті побожної сім'ї святих Йоакима і Анни, коли св. Анна вважала себе найнещасливішою людиною у світі "горе мені одинокій, усуненій від храму мого Господа Бога, горе мені перед усіма, пониженій ізраїльській донці! Всі радіють дітьми, тільки я одна не маю цієї потіхи". Такими словами молилась св. Анна.
У наш час, слова цієї молитви, є найбільш промовистими, коли сім'ї не усвідомлюючи і недооцінюючи дару народження дітей, допускаються великої кількості абортів. Через те людина втрачає свою сутність, більше того, втрачає уподібнення до єства, а саме творити (народжувати) із нічого людину - подобу Божу. Свята Анна усвідомлюючи глибину дару народження і виховання дітей, продовжувала молитву такими словами: "Господи Ти знаєш наругу безплідства, тому втихомир біль мого серця й розв'яжи мою неплідність. Нехай зроджене мною буде принесене тобі в дар і нехай благословиться і прославиться в ньому Твоє милосердя!"
Особливість Божої ласки до цих людей проявилася не лише через дар народження Діви Марії, але у непорочності її зачаття. Богородиця, з огляду на заслуги Ісуса Христа, була збережена від усякої плями первородного гріха, від першої хвилини свого зачаття. Господь не тільки переповнює ласками Пречисту Діву Марію, а вже від початку її існування зберігає її від далекої плями.
Так зачаття і народження стало не тільки особливою ласкою Божою, але і нагородою стареньким батькам за їхні молитви, жертву упокорення, надію на Боже милосердя і велику віру. Цей Божий дар життя став духовним і тілесним виявом Божої любові до людей. У цей час, коли нам важко і ми переживаємо кризи та випробування, життя цих побожних осіб, Йоакима і Анни, стає нам дороговказом шляху до Бога.
Тож цей празник пригадує нам обов'язок зберігати в душі Божу ласку і боятися гріха. Тож як віруючі християни, станьмо під покров Пречистої Діви Марії і молімося до Неї словами нашої літургійної молитви: "Всю надію мою покладаю на Тебе, Мати Божа: збережи мене під покровом Твоїм".
Амінь!

о. Ростислав Мелех