14 січня 2004 - Новий Рік. Обрізання Господа нашого Ісуса Христа. Святого Василія Великого.

Апостол

Кол. 2.8-12
Браття! Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом. - У ньому бо враз з людською природою живе вся повнота Божества, і ви причасні в тій його повноті. Він бо голова всякого начала і власти. У ньому ви були й обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло, - обрізанням Христовим. Поховані з ним у хрищенні, з ним ви разом також воскресли, вірою в силу Бога, який воскресив його з мертвих.

Євангеліє

Лк.2.20-21, 40-52
В той час пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус - ім'я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.
Хлоп'я ж росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.
Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи. І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали. Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими, а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати. Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. Усі ті, що його слухали,
чудувались його розумові й відповідям. Побачивши його, вони здивовані, й сказала йому його ти: "Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали." Він же відповів їм: "Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?" Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм
І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей.

СЛОВО НА НОВИЙ РІК
Додайте рік до року (Іс. 29, 1)
Як ріки течуть до моря, так роки відходять у вічність. Не випадково рік приходить і відходить, не випадково проходять місяці, змінюються роки і наступають нові епохи, в житті людства все має свій глибокий зміст і значення. "Для всього свій час, і година всякій речі під небом" (Ек. 3,1). Ми не просто подорожні, випадкові мандрівники в цьому житті, всі події, характер життя суспільства - не випадковий жереб, але все має вічний зміст і вічне значення.

Час - дорогоцінний дар. Апостол Павло говорить: "Отже, дивіться, будьте обережні, не як нерозумні, а як мудрі, цінуючи час" (Єф. 5, 16). Немає нічого дорогоціннішого за час. Ніякими засобами, ніякими скарбами не можемо купити його, та часом можемо багато надбати. Дійсно, якою ціною придбаємо для себе хоча б годину земну? А часом можемо надбати вічність, "коли ми дивимось не на видиме, а на невидиме: бо видиме - дочасне, а невидиме - вічне" (2 Кор. 4, 18). Ось така ціна тих плинних літ, на межі яких стоїмо сьогодні.
Вчорашній день належить тому, що відійшло від нас, уже минулому і поглинутому вічністю рокові. Сьогодні ми починаємо Новий рік новим першим днем і з вірою вдивляємось в рік грядущий. Християнин серйозно повинен поставитись до минулого для нього року. Йому слід уважно і глибоко дивитися на життя і мимовільно в совісті відбудеться глибокий перегляд зробленого, своєрідний звіт, який повинен дати, коли для нас наступить вічність, так як "серце мудрого знає і час і право, тому що всякій речі є свій час і право" (Ек. 8, 4, 5).
В межі років ми підсумовуємо сьогодні досягнення в нашому християнському житті, як в житті громадянському і суспільному, бо ми християни
громадяни. Повинні ми дивитися і в майбутнє і, дякуючи за минулий рік Творцеві, в той же час просити допомоги і сприяння Божого в новому наступаючому році. Псалмоспівець пророк Давид так співає у своєму псалмі: "Благословляю Господа у всякий час; хвала йому невпинно в устах моїх" (Пс. 33, 1).
Роки вказують на те, що життя - шлях для нас, ми як на кораблі, що йде до визначеної пристані. Ще в давнину мореплавець дивився на небо і визначав шлях по зорях, по Чумацькому шляху, по сонцю. Християнин за словом Божим також підводить очі до неба: "Звожу очі мої вгору" (Пс. 120, 1) і визначає шлях свій, дивлячись в небо, під покровом святого промислу, віддаючи своє земне життя в волю Божу і, в той же час, дивлячись в майбутнє. Так здійснюють свій шлях християни, так здійснюємо ми це свято, вдивляючись в суть і значення межі минулого і року наступного.
Часи і роки утримуючи в Своїй владі, Господи, благослови вінець наступаючого року, хай здійснить він визначений великий шлях до піднесених і благородних цілей. Нехай час, який Ти нам дав, використали б ми як слід, були щирими в своїх вчинках, бо "блаженні... хто творить правду у всякий час" (Пс. 105, 3) і, творячи добро, придбали через нього святі блага на землі і на небі. Амінь.
о. митр. прот. Мирослав Соболта