25 січня
2004 - 32-а неділя по
п'ятидесятниці - про Закхея. Неділя по Богоявленні.
|
Апостол
1Тим. 4,9-15
Браття! Вірне це слово й повного довір'я гідне. На це бо й трудимося
та боремося, тому що ми поклали нашу надію на живого Бога, який е
Спасителем усіх людей, особливо ж вірних. Це наказуй і навчай.
Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних
у слові, поведінці, любові, вірі й чистоті. Заки я прийду, віддавайся
читанню, умовлянню та навчанню. Не занедбуй у собі дару, що був даний
тобі через пророцтво з накладанням рук збору пресвітерів. Про це міркуй,
будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний.
|
Євангеліє
Лк 19,1-10
Одного разу Ісус увійшовши в Єрихон, проходив через (місто). А був
там чоловік, Закхей на ім'я; він був головою над митарями й був багатий.
Він бажав бачити Ісуса, хто він такий, але не міг із-за народу, бо
був малого зросту. Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися
на нього, бо Ісус мав проходити тудою. Прийшовши на те місце, Ісус
глянув угору і сказав до нього: "Закхею, притьмом злізай, бо
я сьогодні маю бути в твоїм домі." І зліз той швидко і прийняв
його радо. Всі, бачивши те, заходилися нарікати та й казали: "До
чоловіка грішника зайшов у гостину." А Закхей устав і до Господа
промовив: "Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли
чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо." Ісус сказав до нього:
"Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. Син
бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло."
|
Недільна проповідь
Євангеліє від Луки, яке читається в
32 неділю по П'ятдесятниці, звертає нашу увагу на бажання Закхея зустрітися
з Богом. Вилізши на дерево, Митар привертає увагу Христа і Господь
відповідає цьому глибокому стремлінню, входячи в його дім. Людина
сама - є бажанням, і ця основна психологічна правда про людську природу
визнається у Євангелії: "Де скарб ваш", -Христос, - "там
і серце ваше буде" (Лук.12;34). А. Сурожский, підтверджуючи думку
пише, що сильне бажання Закхея перемагає всілякі природні та суспільні
обмеження та свідчить про те, що Закхей у глибині своєї душі зберіг
почуття істини, краси, тому і був здатний зустрітися з Богом. Саме
у Закхееві ми можемо бачити істинне розкаяння, яке починається з того,
що людина знову усвідомлює глибину всякого бажання, спраги та стремління
до Бога, його справедливості та справжнього життя. Бажати Бога, бажати
зустрітися з Христом - ось який перший заклик Церкви: ми маємо бажати
того справжнього, закладеного в самій глибині нашої душі, визнати
спрагу Абсолютного, котрий в нас є. І, звичайно, що якщо ми досить
глибоко і сильно бажаємо, то Христос нам відповість.
Але, у своєму сильному бажанні зустрітися з Христом, Закхей зустрічається
ще з двома труднощами. По-перше, він малий ростом, тому йому прийдеться
лізти на дерево, а по-друге, цей вчинок може виставити його на посміховисько.
А.Сурожський у своїх роздумах запитує: "Невже всі ми не малі
люди, затерті натовпом і залишені можливості бачити? Чи не ризикуємо
ми стати предметом здивування і насмішок у тих випадках, коли пробуємо
стати вище, ніж насправді є, щоб стати лицем до лиця з Богом".
У багатьох Отців Церкви можемо зауважити думку про те, що дуже часто
змінити своє життя і побачити нове нам заважає не пристрасть до зла,
до якого ми вже звикли, і не перешкоди, з якими ми можемо зустрітися,
а страх перед думкою інших про нас, страх бути висміяними. Постать
Закхея показує нам можливість побороти страх перед нашими рідними,
знайомими, оточуючими людьми. Коли ж і варто прислухатися до їхнього
голосу, то А.Сурожський вважає, що тільки, щоб почути у їхніх голосах
голос Божий. Церква в образі грішного Митаря показує людині важливість
віри в Христа, віри в себе саму? в людську велич, святість і глибину
людського покликання. Людина усвідомлює, що дальше бути у такому етані,
в якому вона є-неможливо, тому її завданням є вирости, і повнотою
росту людини є повнота Христа. Але Закхей не тілом переміг страх перед
людьми і відзначився смиренням, він також дав слово виправити все
своє життя "... і, коли чимось когось покривдив поверну вчетверо"
(Лук.19;8). Отже, образ Закхея показує нам правдиве бажання Бога,
перемогу суспільного страху смиренням,піднесення з гріха або metanoia,
щоб побачити правдивий образ людини у образі Христа та дати йому запевнення
про зміну свого життя. Звідси у Закхеєві можемо побачити щирий і істинний
символ розкаяння та переосмислення нашого життя.
о. Василь Гой
|
|