7 квітня 2004 року - Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Апостол

Євр. 2.11-18
Браття! Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами, коли каже: "Я звіщу ім'я твоє моїм братам, хвалитиму тебе серед громади." І ще: "Буду надіятись на нього." Та й: "Ось я і діти, що їх Бог мені дав."
А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола, і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві. Адже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама. Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиєреєм у справах Божих на спокутування гріхів народу. Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу.

Євангеліє

Лк. 1, 24-38
Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи: «Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.»
Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Иосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія. Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.» Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. Ангел їй сказав: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродищ сина й даси йому ім'я Ісус.
Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог
дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.»
А Марія сказала до ангела: "Як же воно станеться, коли я не
знаю мужа?» Ангел, відповідаючи, сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. Ось твоя родичка Єлисавета - вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; нічого бо немає неможливого в Бога.» Тоді Марія сказала: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» І ангел відійшов від неї.

Проповідь

"Благовісти, земле, радість велику, хваліть, небеса, Божу славу!" (Канон 9 Н)

Коли ангел Гавриїл, прийшовши до дому Марії в Назареті, поздоровив її словам: "Радуйся, благословенна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками", тоді "Марія стривожилася цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання" (Лк. 1,28-29). Подібно, напевно, тривожиться кожна жінка, коли отримує звістку, що скоро стане матір'ю. "Як воно буде?" - такі приходять думки, бо кожний усвідомлюючи задумується перед тепер своїм новим майбутнім. Так і Марія стривожилася перед величчю завдання як Матері, а тим більше, Божої Матері, подаючи нам приклад ангельської покори.
Дорогі во Христі, дитина це дар Божий, це велике Таїнство, де Господь Бог, Творець всієї вселенної, позволяє людині приймати участь у його найграндіозному проекті творення. Тому, дитина ніколи не може належити лише батькам, вони лише одержують її "в позику" на період земного існування. Це їхній привілей, який, зрештою, перебуває поза межами нашого розуміння. Лише Господь має право сказати: "Він мій, Я створив його". Отже, мусимо особливо дбайливо ставитись до Божих дітей, адже кожне з них створене на Його образ.
Ми не маємо права відштовхувати дитя лише тому, що нам чогось не вистачає. Кожне немовля мусимо прийняти в цей світ таким, яким воно є, незалежно від раси, національності, віросповідання, статі, здоров'я, обдарованості та інших індивідуальних рис.
Гавриїл, побачивши стривоження Марії, заспокоює її словами: "Не бійся, Маріїє! Ти бо знайшла ласку в Бога" (Лк.1.30). Так само Бог звертається до кожної жінки, до кожної родини, щоб не боялися прийняти нове людське життя, нову людину, бо це є ласка Божа.
Але реальність нашого життя не є такою, як би ми бажали собі того, що ж діється насправді? Щораз більше людей вдається переконати в необхідності позбавити життя їхнього ненародженого нащадка і тут ми чуємо чимало виправдань:
-задля добра жінки, бо "інакше ти не зможеш закінчити навчання чи добудувати будинок";
-заради добра родини, бо інакше "наше прізвище буде заплямоване народженням бідолахи із сумнівною спадковістю";
-для добра держави, бо інакше "економічна ситуація потраждає від напливу нероб";
-заради світового добра, бо інакше "земля буде перенаселена, і через це вимирають дерева". На привеликий жаль це не вигадки, так стверджує статистика . Щороку в лоні матері гуне понад 60 мільйонів малюків.
Чому так є? Дослідники цієї проблеми виявили, що більшість батьків, які добровільно призначають своїх малюків на роль "офірного ягняти", у дитинстві самі зазнали знущань або занедбування .
Часто можна почути думку (особливо настирливо її пропагує Міжнародна Федерація планового батьківства), що основне право кожної дитини - бути бажаною . Але якщо не так, то будучи небажаною, дитина, значить, не має права на існування? Натомість Христос ставився до дітей докорінно інакше: "Хто приймає цю малу дитину в моє ім'я, той мене прийме, а хто мене приймає, той приймає того, хто мене послав... (Лука 9,48). Це слова зі Святого Письма. Ми можемо їм повірити, а можемо і ні. Але "щаслива, та що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа" (Лк. 1,45). До величі Марії, через Богоматеринство, долучається ще її велич особиста через її віру Божим словам. Вона є для нас прикладом, бо "справді блаженні ті, що слухають слово Боже і його зберігають" (Лк. 11,28).
Напевно дуже часто важко збагнути, чому Бог хоче, щоб жінка стала матір'ю саме зараз, чи чому Бог знову хоче, щоб вона стала матір'ю для наступної дитини. Марія із смиренням та вірою у всемогутність Творця, який "творить все, що хоче - і перемагає природні закони, каже: "Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!" (Лк. 1,38). Не каже Марія: "Виконаю твою волю", бо в своїй покорі Вона свідома, що всі її сили походять від Бога, і тільки Бог може все зробити.
Можливо, що Марія ще багато речей добре не розуміла про завдання і життя Ісуса, але Вона все те наперед і беззастережно приймає вірою і підкоряється волі Божій. Кожна родина, кожна жінка, яка очікує дитину, також не знає про завдання і життя тієї дитини. Тому подивімся на Марію і зробимо так, як вона це зробила, сказавши "нехай мені станеться". Ніколи людина не виявила такого досконалого послуху, як Марія в цій хвилині. Їй навіть ніколи не спаде на думку щось з того відійняти чи заперечити в цілому своєму дальшому житті, навіть коли стоятиме під хрестом.
Пречиста Діва Марія, смиренно й покірливо, сприйнявши поданий їй дар Богоматеринства та здійснивши у своїй очищеній природі Богоматеринську дорогу, як подвиг усього свого життя та цілковитого віддання себе Богові, є першою людиною, що досягнула у своєму житті обоження. "Для всіх земних Ти - початок спасіння нашого Богородице Діво!" (Кондак передпр.) До Божественної слави й безсмертя покликані і ми всі, хто з вірою й любов'ю та молитвою вдається до Заступниці роду. Тож у цей великий і світлий день початку нашого спасіння, від усього серця благаймо: "Втілившись незмінно, Боже, мир світові даруй!" (Стих на стих.)

Амінь.

о. Тарас Коцюба