27 червня 2004 року - 4-а неділя по Засланні Святого Духа. Всіх святих українського народу

Апостол

Рим. 8.28-39

Браття, знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним за Його постановою, усе співдіє на добро. Бо яких Він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина свого, щоб Він був первородний між багатьма братами; яких же наперед призначив, тих і покликав; і яких покликав, тих виправдав; яких же виправдав, тих і прославив. Що, отже, скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас? Він власного Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх; як, отже, разом із Ним не дасть нам усього? Хто буде звинувачувати вибраних Божих? Коли Бог виправдує, хто засудить? Христос Ісус, який умер, щобільше - і воскрес, що по правиці Божій, - Він заступається за нас. Хто нар відлучить від любови Христа? Горе, чи страждання, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? Бо написано: За Тебе нас увесь день убивають, уважають нас за овець, призначених на заріз. Але в усьому маємо повну перемогу завдяки Тому, хто нас полюбив. Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні власті, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ні інше яке створіння не зможе нас відлучити від любови Божої, що в Христі Ісусі, Господі нашім.

Євангеліє

Мт. 5,1-16
В той час за Ісусом ішла велика сила народу з Галилеї, з Десятимістя, з Єрусалиму, з Юдеї та з Зайордання. Побачивши народ, Він зійшов на гору. І коли сів, підійшли до Нього Його учні, і Він, відкривши уста, почав навчати їх: Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні тихі, бо вони успадкують землю. Блаженні засмучені, бо будуть утішені. Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться. Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя. Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи, мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі.

Проповідь
Величаємо вас, Святі і Праведники українського народу, і вшановуємо святу пам'ять Вашу, ви бо молите за нас Христа-Бога нашого.
/Величання Утрені/
Дорогі у Христі!
Зі слів Святого Письма знаємо, що зодягнувшись у "силу з висоти", перші Христові учні та послідовники - святі апостоли, стали Його ревними свідками по всьому світі, голосячи Слово Боже і обновляючи народи через дари Святого Духа. Свою непохитну віру у Воскреслого Господа вони всі потвердили своїм праведним життям та мученицькою смертю. За це сподобились бути по правиці Сина Божого у Небесному Царстві. За їхнім святим прикладом пішли численні легіони святих мужів і жінок, вірних синів та дочок Христової Церкви, імена яких є відомі нам і їхню пам'ять ми вшановуємо впродовж усього літургійного року.
Серед ясного сяйва усіх святих, вирізняються на небосхилі християнства прекрасним сузір'ям могутні світила Української Церкви. Як вірні послідовники апостолів і добрі пастирі, ранні зірниці Христової благовісти, боговгодні провідники нашого народу, що своїм праведним життям відкрили нам двері Божої істини та благодаті. Прикрасившись за земного життя плодами Святого Духа, отримали вони у вічності нев'янучі вінці слави і стали жителями Небесної Батьківщини. Власне сьогодні, у четверту неділю після Зіслання Святого Духа, у цей теплий погідний літній день задзвонять дзвони по всіх наших храмах на українській землі та скрізь по світі, де історична доля розсіяла наших людей на чужині, скликаючи вірних, щоб спільною молитвою звеличили святих синів і дочок "в землі українській просіявши".
Стихира вечірні на честь українських святих відкриває перед нами їхній духовний подвиг такими словами: "...Ви Христа ради каралися по в'язницях і каторгах, ламані душевно, побоями, голодом і холодом нищені! Ваше число та ваші імена відомі тільки всевидющому Богові. Ви ріки крові праведної пролляли і сльозами підвали в'язниць та землю каторжну скропили. Ваша мученицька кров свідчить перед небом і всією землею про вашу непохитну вірність Богові..."
Святі мученики й блаженні ісповідники, святителі та ієреї, преподобні і миряни - знані та безіменні - це наші покровителі і заступники, цілителі наших душ та тіл. Вони провідники для заблуканих і потішителі для сумуючих, опікуни для сиріт і керманичі для подорожуючих. Вони радо вислуховують наші до них моління і заносять їх перед Божий престіл. Вони у свій час, незважаючи на різні труднощі, небезпеки і терпіння, визнали Христа перед людьми, тепер же є справедливо визнані Спасителем перед Отцем Небесним.
Серед небесного хору наших святих ми сподобились в Бога також мати своїх покровителів і заступників - Блаженного священомученика Миколая (Чарнецького) і 24-х співмученків серед яких наші ієромонахи Сиверин, Віталій та Яким. Сьогоднішня неділя співпала із річницею проголошення їх Блаженними Святійшим Отцем в часі візиту до України. І наша спільна молитва, яку ми довершуємо сьогодні буде нашою подякою Всевишньому за цей неоціненний скарб, який Він зволив нам дати - наших святих князів і вчителів, праведних ієреїв і чернечих молільників, блаженних ісповідників та мучеників за Церкву Христову, їхня святість, їхні подвиги - це наша сила і могутність.
Ми величаємо наших Святих, любимо їх, звертаємось до них зі своїми проханнями, бажаємо собі їхньої слави, але чомусь не завжди хочемо наслідувати їхні духовні подвиги і їхню віру в своєму житті. Чомусь ще не відважуємось сьогодні так як вони щиро визнавати Христа перед людьми і світом. А визнавати Христа - це означає найперше вірити у вічні правди, що Він їх об'явив і Церква навчає, це вірно зберігати Його Святі Заповіді, це сміливо захищати чистоту своєї віри перед тими, хто нападає на неї і її спотворює. Тож будьмо справжніми визнавцями Христа, будьмо гідними і достойними синами і дочками наших батьків, котрі свою віру і Церкву мужньо боронили від чужинців-безбожників, не лякаючись погроз, переслідувань, тюремних катувань і навіть - смерті. Де б ми не були, ніколи і перед ніким не стидаймось відкрито визнавати свою віру. У складних обставинах життя не занедбуймо моральних принципів християнства, не забуваймо освячених віками рідних традицій і звичаїв. Якщо збережемо і примножимо цей світлий дар віри, то осягнемо спасіння самі та інших за собою приведемо до Бога.
Ми часто думаємо, що для, того щоб бути святими, потрібно мати якесь особливе покликання від Господа, чи мати якийсь надприродний дар. Часто вважаємо що, святість - це щось для нас недосяжне, щось, що перевищує наші сили. Але це не так, дорогі у Христі. Бог всіх, без винятку, кличе до святості. Господь залишив нам у Церкві усі засоби для нашого освячення. Через святу Тайну Хрищення і Миропомазання ми вже стаємо учасниками Божого, надприродного життя. Інші Святі Тайни які приймаємо впродовж життя допомагають нам зберегти у чистоті і святості наші душі і тіла завдяки освячуючій ласці, яка сходить на нас через видимі знаки і слова священодійств.
Почуймо цей голос серед щоденних наших життєвих турбот і суєти, так як почули його ті, яких Церква сьогодні величає Святими. Нехай слова Святої Літургії: "Святеє Святим", які виголошують священики перед Святим Причастям, будуть сказані про нас. Будьмо святими, бо такими нас хоче бачити Творець і ті наші попередники, яких ми сьогодні вшановуємо і разом з ними кличемо і благаємо: "Господи, дай нам усім щиро об'єднатися, щоб усі діти України одним серцем і одними устами величали Тебе, єдиного істиною Бога на віки віків. Амінь."

Прот. Любомир Митник