22 грудня 2004 року - Зустріч мощів бл. Йосафати (Гордашевської)

У празник Святої Анни до Катедрального Собору Пресвятої Трійці м. Дрогобича Сестрами Служебницями зі Львова були привезені ікона та рака з частинкою мощів бл. Йосафати (Гордашевської), співзасновниці Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Детальніше читайте тут.

22 грудня 2004 року - Престольний празник у парафії Святої Анни в Бориславі

На запрошення всечеснійшого прот. д-ра Романа Василіва, пароха парафії Святої Анни в Бориславі, Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) очолив святкування престольного празника у храмі Святої Анни. Відслуживши Божественну Літургію, Єпископ освятив новий жертовник та тетрапод.

1-20 грудня 2004 року - Архиєрейські візитації духовенства Єпархії

Впродовж грудня 2004 року Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) у супроводі працівників Єпархіального Управління проводить робочі візітації духовенства Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. У будні день за днем Архиєрей відвідує деканальні центри, де зустрічається із священиками місцевих деканатів. Парафіяльні священики звітують перед Єпископом за душпастирську працю у ввіриних їм парафіях. Владика Юліян висловлює подяки за належну працю та вказує на недоліки, які потрібно виправляти в майбутньому.

19 грудня 2004 року - Престольний празник у Медвежі

З благословення Преосвященнійшого Владики Юліяна (Вороновського) митр. прот. Тарас Гарасимчук, канцлер Єпархії взяв участь у святкуванні Престольного празника у с. Медвежа Дрогобицького району. По завершенні Божественної Літургії було освячено воду та відновлену дзвінницю. Хресним ходом та многолітствієм завершилося святкування престольного празника.

19 грудня 2004 року - Престольний празник у Великій Озимені

Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) взяв участь у святкуванні Престольного празника у селі Велика Озимена Самбірського району. Архиєрей освятив новий престіл та відслужив Божественну Літургію. На завершення свята всечеснійший прот. Тарас Бунь склав подяку Єпископові, виголосивши многолітствіє.

15 грудня 2004 року - Участь у похороні Владики Павла (Василика)

У середу, 15 грудня, Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) у супроводі працівників Єпархіального Управління та Дрогобицької Духовної Семінарії взяв участь у заупокіїній Літургії та похоронніх відправах над тілом бл. п. Владики Павла (Василика), Єпископа Коломийсько-Чернівецького. Владика Юліян склав сердечні співчуття духовенству та вірним Коломийсько-Чернівецької Єпархії від повірених йому чад Самбірсько-Дрогобицької Єпархії.

4 грудня 2004 року - Престольний празник у Колпці

На запрошення всечеснійшого прот. Василя Цихуляка, адміністратора парафії Введення в храм Пресвятої Богородиці Стебнецького деканату, Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) взяв участь у святкуванні Престольного празника. Архиєрей відслужив Божественну Літургію та освятив храм після розпису. Святкування закінчилося водосвяттям та хресним ходом навколо храму.

28 листопада 2004 року - Дияконські свячення Романа Мисака

Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) за Божественною Літургією у Катедральному Соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича поставив у диякони Романа Мисака. Диякон Роман народився 28.01.1971р. в м.Дрогобичі Львівської області.Після закінчення основної школи продовжив навчання у Дрогобицькому нафтовому технікумі. У 1995 році вступив до Львівськоїї Духовної Семінаріїї, яку успішну закінчив у 2001 році. Одружений з Софією з дому Кремко.

27 листопада 2004 року - Молитви за український народ

Впродовж тижня духовенство Дрогобича заносило свої молитви за кращу долю свого народу. На центральній міській площі Дрогобича щоденно вранці і ввечері були відслужені молебні, в яких народ молився, щоб Господь захоронив нас від міжособної боротьби та дарував мир і злагоду. Чисельна делегація священиків, семінаристів та багатьох мирян на чолі зі своїм Архиєреєм взяли участь у акціях протесту на Майдані Незалежності у Києві.
Подібні заходи проходили у багатьох містах і селах нашої єпархії, в часі яких місцеві священики проводили молитву та зверталися до присутніх зі своїм пастирським словом.

26 листопада 2004 року - Архиєрей між своїми вірними

Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) в супроводі працівників Єпархіального Управління взяв участь в акції протесту на Майдані Незалежності у Києві. Свій протест Владика Юліян розпочаз із спільної молитви, яку провів із представниками Правослвноїї Церкви на головній трибуні України. В часі молитви Архиєрей зачитав присутнім звернення Владик Києво-Галицької митрополії УГКЦ та уділив благословення. Після молитви Єпископ з духовенством пройшлися вулицями Києва, спілкуючись з народом та уділяючи благословення. Владика спілкувався не лише з людьми різних віровизнань, інших національностей, а й з людьми, що стояли під іншими знаменами. Архиєрей промовляв до них і також благословив. Жодного спротиву ніхто не виявляв, а доброзичливі посмішки були знаком подяки Єпископові.

25 листопада 2004 року - Ієрейські свячення Андрія Буня

Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) за Божественною Літургією у Катедральному Соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича поставив у пресвітери Андрія Буня, випускника Дрогобицької Духовної Семінарії. На закінчення Літургії новопоставлений ієрей склав подяку всім, хто спричинився до його священичої формації і уділив свої перші ієрейські благословення.

22 листопада 2004 року - Молебен на центральній площі міста Дрогобича

У понеділок, 22 листопада, з благословення Преосвященнійшого Владики Юліяна (Вороновського) духовенство міста Дрогобича відслужило молебен до Пресвятої Богородиці за український народ. Молебен служився на центральній полщі міста Дрогобича перед міською ратушею. У молитві зєдналось кілька тисяч дрогобичан в основному молодь та студенти. На завершення було зачитано звернення духовенства до мешканців міста (Повний текст звернення читайте тут>>>) та уділено благословення студентам, які вирушили на підтримку правди до Києва.

21 листопада 2004 року

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

Преосвященнійшого Владики Юліяна (Вороновського),
Єпископа Самбірсько-Дрогобицького

Мир у Господі та моє архиєрейське благословення!

Всесвітліші та всечесніші отці!
Преподобні ченці та черниці!
Дорогі у Христі брати і сестри!

Христос Рождається! Славімо Його!

Поспішаю сьогодні до вас, щоб сповістити всім Добру Новину: "Бог предвічний народився, прийшов десь із небес, щоб спасти рід свій увесь". Ця подія не може залишити байдужою ні одну християнську душу, а тим більше зібраних тут у Господньому храмі. Адже цю радість ангели оспівують на небесах, звіщаючи землі мир, а людям - благовоління. І ми всі, "що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися"(Гл. 3.27) ведені ясною зіркою поспішали до місцевого "вифлеєму-храму", бо "хлоп'ятко нам народилося", "Бога нам дано". І припавши навколішки перед Божим Дитям, відважно звіщаємо всьому поганському світу, що "З нами Бог, розумійте народи". Кінець темряві, бо "Світло тихе святої слави" "просвічує всяку людину, що приходить на світ" і, кожен, хто просвітиться тим світлом, не блукатиме у темряві.
Оспіване нашими колядками та овіяне таємничістю різдво Христове щорічно заставляє нас задуматися над великою тайною Божого воплочення. Своїм рождеством Господь і нас запрошує до нового життя. Але, щоб це життя було зрозумілим для смертної людини, Бог приймає людське тіло, а разом із ним всі людські прикрості, бо зазнає холоду, голоду, невдач, очорнення, зради, бичування, розп'яття і, навіть, смерти. Адже все це ми унаслідували в Адамі. Син Божий відкриває нам істину, що Він прийшов на світ, щоб здійснити свою місію спасіння і відкрити нам тайну: "як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі"(1Кр.15.22).
Роздумуючи над тайною Божого воплочення, пригадаймо собі подію, про яку описує святий апостол Лука. У своїй євангелії, розповідаючи про похорон єдиного сина вдови із Наїну, про плач матері та багатьох людей із цього міста, які брали участь у жалібній процесії (пор. Лк.7. 11-16), євангелист вдало змальовує ситуацію, в якій жив вибраний народ. Все це виглядало дуже блідо, плачевно і трагічно. Ізраїльський люд жив "у тіні смерти" та "ходив у пітьмі". Тому "Бог так полюбив світ, що дав Сина свого єдинородного, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, але мав життя вічне"(Ів.3.16). Господь, бачачи духовний занепад народу в особі мертвого біблійного єдиного сина вдови, "як викуп за всіх" (1Тм.2.6.) дає свого єдинородного Сина на смерть. Євангелист Лука продовжує: "Господь зглянувся над нею і сказав до неї: Не плач." Іншими словами можна сказати: Бог не лише полюбив людину, не лише надіявся на її покаяння і навернення - Бог повірив, що людина здатна прийняти Його спасіння. Він першим підійшов, особисто доторкнувся до нар, тобто наповнив собою все, навіть ад, де до тепер не було для Нього місця. Він своєю святістю доторкнувся до причини гріха, і ті що несли, розповсюджували, пропагували гріх, а значить і смерть, змушені були зупинитися. Саме так, зупинитися. Бо коли чоловік чи, в цілому, народ, який перебуває у гріховному стані, хоче покращити своє становище, змушений зупинитися, побачити і почути Христа, і лише тоді підвестися та починати говорити. Починати жити новим життям - життям вічним. За словами святого апостола Луки, "страх огорнув всіх, і вони прославляли Бога". А у книзі Сираха сказано: "початок мудрості - острах Божий"(Сир.1.14). Народ, який хоче бути великим Божим народом, народом вільним, новим - змушений вчитися мудрості, в ній вдосконалюватися, у ній багатіти. А для цього необхідний острах Божий.
Євангельська подія, яку подаю Вам для роздумів, відкриває нам сутність Божого воплочення. Христос прийшов на світ у виді раба, щоб запросити нас до нового життя. Саме до цього Він кличе апостолів вказуючи: "залишіть мертвим мертвих хоронити"(пор. Мт.8.22). Бо, "народ, що в пітьмі ходить, побачив світло велике", бо "над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло", бо нам дано "Князя миру", бо йому ім'я "Чудесний порадник". Воплочення Бога заставляє людину покинути все смертне, темне, гріховне і зодягнутися в безсмертне, світле, святе.
Усвідомлюючи вище сказане, занесімо правду про народженого Христа до своїх сімей, до своїх домашніх церков. І обходячи Рік Пресвятої Євхаристії, прийдімо до Воплоченого і "вкусімо", "який благий Господь". Прийдімо всі: струджені, обтяжені, скривджені, голодні, спраглі, вдоволені і невдоволенні, багаті і бідні, здорові та хворі, старі разом з юнацтвом й Господь заспокоїть нас. (пор. Мт.11.28) Бог підніме упалих, потішить скривджених, "врозумить сильних світу цього", лише щоб ми у своїх подружжях зважали на Бога, адже Він є Правда і Життя, Він є Початок і Кінець.
Рівнож, Різдво Христове об'єднює всіх нас у єдину Божу родину вказуючи, що незалежно яких ми поглядів чи до якої партії належимо, головне, щоб ми чулися синами Божими і дітьми свого народу. Щоб не плакала над нами наша Мати-Україна, як над померлою своєю дитиною, і рідний люд наш не йшов безмовним натовпом, як у місті Наїн, встидаючись наших яничарських вчинків.
Рік, в який входимо, буде не простим у політичному житті нашої країни. Про це свідчать події минулого року. І нашим завданням є не зневіритися, не датися в обману, не продати своєї гідности, совісти і біблійного первородства, залишитися самим собою та бути "сином не рабині", а "вільної"(пор.Гал.4.). Пам'ятаймо на подвиги великих наших предків, живімо свято і дбаймо за прийдешні покоління. Адже все це поєднано у Святій родині з Назарету. Вони шанували свій древній і славний рід, вели святе і праведне життя, що дало змогу їм подарувати світові Ізбавителя і Спасителя, дателя Життя вічного. Плекаймо надію, що задля нашої праведності, Господь спасе нас. І які б системи поневолення наші недруги не плекали, то нічого з того не вийде, "Бо з нами Бог. Давайте накази, та вони не здійсняться: Бо з нами Бог" (із Великого Повечеря).
На тій оптимістичній ноті хочу вітати всіх Вас, дорогі мої духовні чада, із Різдвом Христовим та Новим роком. Нехай цей рік принесе всім вам лише світло, мир, і тепло. А якщо комусь прийдеться пережити у цьому році якесь випробування, то "залиши на Господа твою турботу і він тебе підтримає"(Пс. 55.23), - закликає псалмопівець. А сьогодні радіймо і веселімося та колядками і різдвяними піснеспівами витаймо одні одних, бо "великий пророк устам між нами. Бог навідався до народу свого" (Лк. 7. 16).

Благодать Господа нашого Ісуса Христа
і любов Бога і Отця, і причастя Святого Духа
нехай буде з усіма вами!

Христос Рождається! Славімо Його!

+Юліян (Вороновський),
Єпископ
Самбірсько-Дрогобицький

Дано у Дрогобичі
при Катедральному Соборі Пресвятої Трійці
21 листопада 2004 р.Б.
у празник Святого архистратига Михаїла

21 листопада 2004 року - Ієрейські свячення Михайла Савчака

У неділю, 21 листопада, у празник Святого Архистратига Михаїла в часі Божественної Літургії у Катедральному Соборі Пресвятої Трійці Владика Юліян уділив дияконові Михайлу Савчаку ієрейські свячення. Після Літургії Новопоставлений Ієрей склав подяку Єпископові та уділив вірним перше своє священиче благословення.

21 листопада 2004 року - Вибори розпочато молитвою

У неділю, 21 листопада, Владика Юліян (Вороновський) розпочав молитвою працю на територіальній виборчій дільниці №123 у м. Дрогобичі. Після спільної молитви Владика звернувся до присутніх з проханням про чесний підрахунок голосів. Уділивши своє архиєрейське благословення, Єпископ побажав всім плідної праці.

14 листопада 2004 року - Освяченно нову дзвінницю та дзвін

У неділю, 14 листопада, з благословення Владики Юліяна (Вороновського) митр. прот. Тарас Гарасимчук, канцлер єпархії освятив здвигненну дзвінницю та новий дзвін у парафії Успення Пресвятої Богородиці у селищі Славське Сколівського району. Адміністратор парафії прот. Андрій Петришин склав сердечні подяки жертводавцям та будівничим, які спричинилися до побудови дзвінниці, а також всім хто вніс свою лепту у виготовлення та придбання нового дзвону, який нарекли ім'ям Андрей, на честь великого Митрополита Андрея Шептицького.

14 листопада 2004 року - Святкування престольного празника на батьківщині Андрія Мельника

У празник святих безсрібників Косьми і Дам'яна Владика Юліян (Вороновський) очолив святкування у селі Воля Якубова Дрогобицького району на Львівщині. На запрошення ієрея Івана Яворського, адміністратора даної парафії, Архиєрей взяв участь у Божественній Літургії з нагоди престольного празника. Святкування релігійного свята співпало з відзначенням 40-ї річниці смерті Андрія Мельника, одного з визначних провідників УПА. Єпископ осавятив здвигненний пам'ятник українському борцеві та звернувся до присутніх із пастирським словом.

10-12 листопада 2004 року - Завершилися візитації Мостиського деканату

Владика Юліян (Вороновський) завершив візитації парафій Мостиського деканату. На закінчення у деканальному храмі Святого Юрія м. Мостиськ було відслужено Архиєрейську Літургію, в часі якої Владика звернувся до присутніх зі словом, в якому наголосов на важливості візитації та на цілях, які ставить перед собою Церква проводячи такі зустрічі. По закінченні Літургії відбулася зустріч архиєрея з місцевим духовенством, на якій Владика вказав на ті чи інші недоліки душпастирської праці поодиноких священників та деякі негативні тенденції, які існують в цілому деканаті. Єпископ просив священиків особливо звернути увагу на катехизацію дітей та дорослих, працю з молоддю та соціальну працю. Всечеснійший прот. Тарас Шпег, декан Мостиського деканату склав сердечну подяку владиці за його батьківську турботу і запевнив архиєрея про свої молитви.

8 листопада 2004 року - Престольний празник в Бірчицях

Владика Юліян (Вороновський) взяв участь у святкуванні престольного празника Святого вмч. Димитрія у селі Бірчицях Рудківського деканату де адміністратором храму є о. Василь Полянко. Архипастир у співслужінні отців місцевого деканату очолив Божественну Літургію в часі якої виголосив проповідь та привітав присутніх з святом. Завершилось святкування великим водосвяттям та процесійним ходом навколо храму.

7 листопада 2004 року - 100-літній Ювілей храму Святого Димитрія в Чижках

Владика Юліян (Вороновський) очолив торжества з нагоди святкування 100 літнього ювілею храму Святого Димитрія у селі Чижках Добромильського деканату.
Мальовниче село Чижки (колишня назва - Чишки) належить до Грушатицької сільської ради, що в Старосамбірському районі Львівської області. Дата заснування села - невідома, припускають, що вона припадає на XIII століття. З історичних джерел дізнаємося, що вже в 1589 році село мало власну церковцю. Перша (дерев'яна) церква не збереглася до наших днів - вона згоріла у 1892 році. Для побудови нової церкви обрали землю, яка належала сім'ї Стецьків і обміняли її на громадський вигін. На це місце перевезено існуючу до сьогодні церкву Святого великомученика Димитрія. Ця дерев'яна хрещата у плані споруда, з увінчаною восьмериком банею, завершена ліхтарем з маківкою, примандрувала у Чижки з села Пікуличі (тепер територія Польщі) у 1904 році.
Спершу невелику греко-католицьку обслуговували священики з сусіднього села Биличі, з тієї причини, що чижківська церква вважалася дочірньою.
У буремні часи правління безбожної комуністичної влади церкву закрито (1948 рік), вірні змушені звертатися зі своїми духовними потребами у сусідні села (Міженець, Нове Місто, Конів). З 1970-х рр. УГКЦ існує в селі підпільно. У 1989 році з Божої ласки церкву відкрито, громада починає добудову церкви, ремонт, який тривав до 1992 року. З 1990 року держава передає церкву у власність греко-католицької громади с. Чижки.
У 1991 році село дістає статус парафії з благословення вже, на жаль, покійного Патріарха Мирослава-Івана Кардинала Любачівського, цього ж року релігійна громада УГКЦ с. Чижки реєструє свій статус перед державою. ЗО листопада 2001 року декретом Єпископа Самбірсько-Дрогобицького Юліяна (Вороновського) релігійна громада села Чижки, що діє при храмі Святого великомученика Димитрія піднесена до гідності матірної громади парафії Святого великомученика Димитрія Добромильського деканату.
В програмі святкування було Божественна Літургія, велике водосвяття, освячення наріжного каменя під будівництво дзвінниці та святковий концерт.

2-5 листопада 2004 року - Владика Юліян провів візитації парафій

Владика Юліян (Вороновський) у супроводі працівників Єпархіального Управління та декана Мостиського деканату провів візитації чотирьох парафій на Мостищині. В часі візитацій Архиєрей уділяв Тайну Покаяння, служив Літургії, молебні та інші богослужіння, зустрічався з катехитами та членами церковних братств, а також слухав побажання та зауваження вірних, які мали можливість спілкуватися з Єпископом. В тому часі працівники Єпархіального Управління перевіряли чистоту богослужбових речей, зберігання Святих Тайн та ведення парафіяльної канцелярії і бухгалтерії.

3 листопада 2004 року - Владика Юліян надіслав співчуття протоієрею Іванові Германовичу з приводу смерті матері його дружини

Владика Юліян (Вороновський) надіслав співчуття протоієрею Іванові Германовичу, адміністраторові храму Богоявлення Господнього с. Головецько Сколівського району, з приводу смерті матері його дружини. У своєму співчутті Архиєрей висловлює глибокий сум та запевняє про свої молитви за душу померлої.

1 листопада 2004 року - Відзначення 60-ліття смерті митрополита Андрея

1 листопада минає 60 років з того моменту, як на Святоюрській горі в опінії святости відійшов у вічність Великий Митрополит Української Греко-Католицької Церкви Андрей Шептицький. З приводу цього у Катедральному Соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича була відслужена Божественна Літургія за прославу Митрополита Андрея. Літургію очолив Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський), якому співслужили священики Єпархіального Управління, Дрогобицької семінарії та Катедральної парафії. У своїй проповіді Владика наголосив: "актуальною ідеєєю митрополита Андрея є його неозора візія Київського Патріархату, в якому поєднається "Русь з Руссю". Над звершенням і втіленням в життя цієї ідеї... Слуга Божий Андрей працював усе житття" (Повний текст читайте тут>>>). По закінченні Літургії Владика відслужив Панахиду за усопшими борцями Листопадового зриву 1918 році.

31 жовтня 2004 року - Ієрейські свячення Володимира Раделицького

Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) за Божественною Літургією у Катедральному Соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича поставив у пресвітери Володимира Раделицького, випускника Дрогобицької Духовної Семінарії. На закінчення Літургії новопоставлений ієрей склав подяку всім, хто спричинився до його священичої формації і уділив свої перші ієрейські благословення.

31 жовтня 2004 року - Благословення членів територіальної комісії

Перед початком виборів Президента України, у досвіта, Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський), Єпископ Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, освятив приміщення територіальної комісії виборчого округу №123 в місті Дрогобичі та благословив членів даної комісії на плідну і чесну працю. У своєму слові Владика наголосив, що доля голосів наших громадян у їхніх руках, а значить і майбутнє українського народу. Подібні акції провили священики у всіх виборчих дільницях даного округу.

4-28 жовтня 2004 року - Реколекційні науки для священиків

Впродовж жовтня у чотири тури в приміщенні Єпархіального Управління проходили реколекції для священиків Самбірсько-Дрогобицької Єпархії.Реколекції - це духовні науки, в яких повинен взяти участь кожен священослужитель. Такі духовні застанови зобов'язують священика не менше як один раз в році. Реколектантами цьогорічних наук були ієромонахи Чину Найсвятійшого Ізбавителя, монастиря Студійського уставу та отець Мечислав Шептицький духівник Львівської духовної семінарії. На закінчення реколекцій Преосвященнійший Владика Юліян склав подяку отцям, які голосили духовні науки.

24 жовтня 2004 року - Освячення храму у селі Хоросниця

У неділю, 24 жовтня, Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) освятив розбудований і розписаний храм Покрова Пресвятої Богородиці у с. Хоросниця Мостиського району на Львіщині. Даний храм є мурованим і збунований у 1903 році. У 1946 році храм закрили за відмову громади перейти у лоно РПЦ. Ієромонаха Василя (Гриника), ЧСВВ який обслуговував на той час громаду - заарештовано. Проте арешт священика, закриття храму, переслідування вірних - не застрашили жителів Хоросниці, вони впродовж атеїстичного радянського режиму залишалися вірними переслідуваної, загнаної у катакомби Української Греко-Католицької Церкви. Їх обслуговували славні священики ісповідники ієроманахи Герман (Будзінскій) і Василь (Вороновський) з монастиря Студійського уставу, ієреї Роман Каспришин та Богдан Смук. Вони безстрашно приїзджали у дане село і відкрито проводили богослужіння у Святопокровському храмі. У 2002 році з благословення Владики Юліяна громада Хоросниці розбудувала свій храм, обновила і розписала його. І в цей жовтневий день Єпископ у співслужінні священиків Судововишнянського деканату освятив обновлний храм, висловивши слова вдячності ієрею Михайлові Смеречаку, адміністраторові парафії, і всім вірним.

23 жовтня 2004 року - Освячення храму у селі Ластівки

У суботу, 23 жовтня, Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) освятив новозбудований храм Святого пророка Іллі в с. Ластівки Турківського району на Львівщині. Владиці співслужили духовенство Підбузького деканату. За велику вкладену працю Владика Юліян підніс до гідності протоієрея адміністратора даної парафії священика Тараса Стецка. Рівнож Владика нагородив подячними грамотами жертводавців та будівничих новозбудованого храму.
Хоча у даному селі, яке налічує близько 700 жителів, є два храми, проте греко-католицькій громаді довелося будувати ще один храм. Каплиця Святого Лазаря, збудована у XIX столітті утримувалася православною громадою. У 1997 році православні освятили свій новозбудований мурований храм Покрова Пресвятої Богородиці, однак каплиці Святого Лазаря історичним власникам не повернули. Щоб зняти міжконфесійне майнове протистояння, Владика Юліян запропонував збудувати новий храм. Після довгих дискусій громада погодилася на такий крок і за два роки церковця збагатила архітектуру села. У своїй проповіді Владика Юліян сказав: "Господь допоміг Вам звести цей прекрасний храм і я вірю, що кожен із тут присутніх чимось доклався до будівництва святині... Тому нехай Всевишній Господь воздасть усім Вам сторицею (Повний текст читайте тут>>>). На фотографії: Владика Юліян вмуровує фунданційну грамоту.

23 жовтня 2004 року - Святкування 10-ліття УМХ міста Сколе

У суботу, 23 жовтня 2004 року, в храмі Святого вмч. Пантелеймона м. Сколе молебнем до Христа Чоловіколюбця розпочалося святкування 10-ліття Української Молоді Христової в даному місті. У програмі святкувань були: вистава "Шлях покаяння", вечір відпочинку та забава з цієї нагоди. Благословив членів УМХ їх духівник прот. Володимир Борис. У святкуваннях взяв участь ієрей Василь Гой, голова Єпархіальної Мололдіжної комісії.
З історії УМХ м. Сколе
В травні 1994 р., з благословення Владики Юліана Вороновського, ініціативною групою, яку очолював парох церкви вмч. Пантелеймона о. Володимир Борис, заснована організація "Українська молодь - Христові" (УМХ) у м. І Сколе. Духовним наставником молоді було призначено о. Володимира. Першим головою УМХ був Юрій Свистун.
16-19 серпня 1994 р. - реколекції для молоді в м. Сколе провели єромонах Иосиф Мілян разом з братами-студитами Ігорем та Богданом.
Восени 1994 р. члени УМХ взяли участь у реколекції в м. Червоноград, які проводив відомий реко-лектант Генрі Ноуен. В цей же період молоді сколі-вчани побували на місії в Донецьку; групу очолював Владика Самбірсько-Дрогобицької єпархії Юлі-ян Вороновський; було посвячено камінь під будівництво греко-католицького храму.
29-30 квітня 1995 р. - участь членів УМХ у міжконфесійній духовній зустрічі з Жаном Ваньє, засновником спільнот "Ковчег" та "Віра і світло", які опікуються неповносправними людьми.
1-2 липня 1995 р. - перший Всеукраїнський з'їзд молоді в м. Сколе, присвячений відзначенню днів Берестейської та Ужгородської уній; поблагословив учасників з'їзду та відправив урочисту Літургії й молебень Владика Юліян Вороновський.
31 грудня 1995 р. - 1 січня 1996 р. - зустріч Нового року в домі сестер-василіянок в смт. В.Си-ньовидне; відтак спільне святкування Нового року для нашої молоді стало традицією.
7-9 січня 1998 р. - організація вертепу, який діє щорічно.
Лютий 1998 р. - святкування Дня св. Валентина спільно з молоддю м. Дрогобич за участю голови молодіжної комісії Самбірсько-Дрогобицької єпархії о. Василя Поточняка.
Липень 1998 р. - сарепта (літній табір для молоді) в с. Тухля; піша проща з Дрогобича до Грушева.
Серпень 1998 р. - проща до Унева.
17-18 квітня 1999 р. - організація великодніх заходів "Пасхальний відгомін" в м. Сколе; участь у презентації молодіжного часопису Самбірсько-
Дрогобицької єпархії "З любов'ю у світ" в м. Дрогобич.
Травень 1999 р. - II Всеукраїнський з'їзд УМХ у Сколе, присвячений 5-літтю створення УМХ в нашому місті.
8-9 липня 1999 р. - спільний похід з членами УМХ м. Самбір на г. Парашка, встановлення та освячення хреста на честь 2000-ліття Різдва Христового; сходження здійснюємо щорічно.
Липень 1999 р. - сарепта в с. Лавочне.
Серпень 1999 р. - похід на г. Лопата, встановлення та освячення пам'ятного хреста борцям за волю України.
Вересень 1999 р. - започатковано співпрацю з сестрами-василіан-ками жіночого монастиря смт. В.Синьовидне.
Січень 2000 р. - зайняли 1 місце за тематикою на обласному конкурсі вертепів у м. Львів.
Березень 2000 р. - реколекції в м. Труска-вець; відтак реколекції в Сколе стали традиційними.
1-3 травня 2000 р. - піша проща Сколе-Грушів.
21-22 липня 2000 р. - проща до Зарваниці.
Липень 2000 р. - сарепти в Лішні та Тухлі.
Червень 2001 р. - участь у зустрічі Папи Римського у Києві та Львові.
Липень 2002 р. - сарепти в Тухлі та Трускавці.
Серпень 2003 р. - поїздка в Солотвино; похід на г. Лопата.
Січень 2004 р. - вертеп УМХ зайняв II місце на єпархіальному конкурсі вертепів у м. Дрогобич.
Липень 2004 р. - участь в сарепті в с. Корчин; похід на г. Лопата.
Члени УМХ м. Сколе брали участь у вишколах молодіжних лідерів, різноманітних екскурсіях, святкуваннях на запрошення молодіжних організацій з інших міст Львівщини.
До релігійних та національних свят було підготовлено чимало виступів, зустрічей, вистав.
Зараз організація налічує 20 постійних членів.

19 жовтня 2004 року - Владика Юліян відслужив парастас над тілом покійного Ореста Коцюби

Владика Юліян (Вороновський) відслужив парастас над тілом покійного Ореста Коцюби, батька ієрея Тараса Коцюби, каноніста Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. Владиці співслужили священики з Єпархіального управління, Дрогобицької Духовної Семінарії, Катедральної парафії. На закінчення парастасу Архиєрей склав співчуття родині покійного.

17 жовтня 2004 року - Святкування 150-ліття храму у с. Береги

У неділю 17-жовтня Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) очолив святкування 150-ліття храму Святого ап. Івана Богослова у с. Береги Самбірського району на Львівщині. Даний храм є дерев'яний і збудований у 1854 році. По завершенню Літургії, яку співслужили Владиці священики Самбірщини, Єпископ вручив подячні грамоти парафіянам, які дбають за красу Божого дому. Торжественним многолітствієм завершилася святкова відправа.

17 жовтня 2004 року - Освячено ще один наріжний камінь храму

Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) освятив наріжний камінь під будівництво храму у с. Бабино Дублянського деканату на Самбірщині. Владиці співслужили священики Дублянського деканату. Потреба в будівництві храму виникла через 15-ти літнє протистояння православної (УПЦ КП) та греко-католицької громад даного села навколо єдиного мурованого храму Святого апостола Івана Богослова, збудованого греко-католиками у 1897році.
У своєму слові Преосвященнійший Владика Юліян закликав до консолідації греко-католиків навколо будівництва храму, який повинен стати ще одним острівком любові, молитви та єдності.

16 жовтня 2004 року - 10-ліття Дрогобицького інституту Пресвятої Трійці

Одним з перших декретів на уряді Єпископа Самбірсько-Дрогобицького Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) підписав декрет про створення Єпархіального Катехитичного інституту. Першим ректором було іменовано ієрея Мирона Бендика. Інститут вишколював катехитів, які вже отримали початкову катехетичну освту на спесіально організованому Церквою курсі. З часом курси регентів-дяків переросли у факультет. Таким чином в інституті діяло два факультети: катехетичний і дяківсько-регентський. У 1996 році за сприяннями Влідики Юліяна Патріарх Мирослав-Іван Любачівський благословив на базі цього інституту створення богословського факультету (семінаріїї).
У 2003 році Єпархіальний Катехитичний інститут в Дрогобичі відповідними декрктаи Правлячого Архиєрея був реорганізований у два навчальні заклади: Дрогобицька Духовна Семінарія блаженних свмч. Северина, Якимам та Віталія, єромонахів дрогобицьких, та Дрогобицький Інститут Пресвятої Трійці. Ректором реорганізованого інституту іменовано протоієрея Миколу Вітівського.
15-18 жовтня відбулося святкування 10-літнього ювілею інституту. Божественну Літургію у Катедральному Соборі Пресвятої Трійці очолив Преосвященнійший Владика Юліян. У своєму слові Архиєрей сказав: "Я не завагаюсь ні на одну хвилину назвати створення Єпархіального катехетичного інституту в Дрогобичі 10 років тому "ділом бобрим", великим задумом Божого Провідіння та даром безконечної Божої любові" (Повний текст читайте тут>>>).
У програмі святкувань були реколекції, академія, концерт і вікторини. Закінчилося святкування прощою катехитів до відпустового місця в Биличах.

14 жовтня 2004 року - Посвячення храму у селі Либохора

Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) у співслужінні духовенства Висоцького деканату освятив новозбудований дерев'яний храм Покрова Пресвятої Богородиці у селі Либохора Турківського району на Львівщині. Після освячення архиєрей відслужив Божественну Літургію та нагородив подячними грамотами будівничих і жертводавців даного храму. У селі Либохора є два дервяні храми Собору Пресвятої Богородиці, збудований в 1798 році, і Святого архистратига Михаїла, збудований 1922 році. Обидва храми до ліквідації УГКЦ в 1946 році належали греко-католикам і ними були будовані. В часі легалізації УГКЦ на початку 90-х років минулого століття перший храм був переданий громаді УПЦ КП, а другий - УГКЦ. Проте рішення суду не було виконане. впродовж 15-ти років греко-католицька громада даного села молилася під відкритим небом. Нагадаємо нашим читачам, що с. Либохора розсташоване глибоко у горах Карпатах на межі із Закарпаттям. Погодні умови у даній місцевості не сприять молитві під вдкритим небом.
За останніх два роки між двома існуючими храмами греко-католики збудували ще один невеличкий дерев'яний храм, який, за словами Преосвященнійшого Владики Юліяна, повинен стати місцем любові і єднання християн.
Величавим многолітством закінчилися урочистості освячення нового храму.

3 жовтня 2004 року - Дияконські свячення Андрія Буня

Преосвященнійший Владика Юліян (Вороновський) за Божественною Літургією у Катедральному Соборі Пресвятої Трійці м. Дрогобича поставив у диякони Андрія Буня. Диякон Андрій народився 2.11.1979р. в м.Дрогобичі Львівської області.Після закінчення основної школи продовжив навчання у Дрогобицькому музичному училищі ім В. Барвінського. У 1998 році вступив до Дрогобицької Духовної Семінаріїї яку успішну закінчив у 2003 році. Зараз заочно навчається у Київській Національній Академії Керівних Кадрів Культури і Мистецтв України. Одружений з Олею з дому Гой і виховують донечку.

Липень-вересень 2004 року

Квітень-червень 2004 року

Січень-березень 2004 року

Грудень 2003 року